Оформлення дипломів
Положення про виявлення та запобігання академічному плагіату у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
Матеріали презентації "Політика університетів із запобігання студентському плагіату".
Запис вебінару.
Вимоги до дипломних робіт
- Структура дипломної роботи:
- Вступ
- Огляд літератури
- Експериментальна частина
- Обговорення експериментальних даних
- Висновки
- Список літератури
- Додатки
Дипломна робота подається до захисту в одному примірнику в надрукованому (як виняток рукописному) вигляді українською мовою. Коли роботу написано іншою мовою, обов'язковою є її анотація на одну сторінку українською мовою. Якщо немає можливості роботу переплести, матеріал подають у папці.
На титульному аркуші повинна бути віза завідувача кафедри про допущення роботи до захисту, на останній сторінці - підпис студента.
Повністю оформлена і переплетена робота за кілька днів до захисту направляється на зовнішнє рецензування (інші університети, науково-дослідні установи). До Державної екзаменаційної комісії (ДЕК) робота подається в день захисту разом з рецензією, що має бути у двох екземплярах, підписаних і скріплених печаткою. Рецензія містить в собі критичний розгляд роботи як за змістом, так і за формою, і обов'язково містить пропозицію рецензента стосовно оцінки роботи за національною шкалою. Фінальна оцінка виставляється ДЕК, вона враховує зміст роботи та якість захисту, відгук наукового керівника, оцінку рецензента.
Дипломи роботи після захисту зберігаються на кафедрі. Кращі роботи рекомендуються на конкурси наукових студентських робіт, але рукопис конкурсної роботи не може бути оригіналом самої дипломної роботи. Це повинна бути ксерокопія або в інший спосіб виготовлена копія дипломної роботи.
Наукові досягнення дипломної роботи можуть бути використані при написанні науковим керівником і студентом спільної наукової.
Вимоги до розділів
Вступ. У Вступі необхідно обґрунтувати вибір теми дослідження (актуальність роботи), об'єктів та методів дослідження.
Огляд літератури має містити критичний аналіз публікацій інших авторів. Посилання на ці публікації (номери в квадратних дужках) повинні бути зв'язана зі списком літератури. Рисунки та таблиці повинні мати назви, де слід вказувати умови проведення експерименту (наприклад, температура, розчинник, реагенти, каталізатори, тривалість тощо).
В Експериментальній частині вказуються використані прилади та устаткування, що було застосовано під час роботи, умови вимірювань (розчинники, еталони тощо), наводяться описи дослідів. Наприклад, у методиках синтезів вказуються кількості вихідних речовин (у грамах і моль), порядок додавання до реакційної суміші, температурні умови, способи виділення й очистки продукту, методи контролю проходження реакції, дані спектрів і елементного аналізу, фізичні властивості продукту: температура плавлення або кипіння, показник заломлення (для рідин), розчинник для кристалізації, інші визначені або розраховані константи. Для відомих речовин детальна методика синтезу наводиться лише в тому разі, коли вона істотно відрізняється від літературної; дається порівняння знайдених констант з літературними даними. В paзі істотної різниці дається пояснення її причини. Спектри ЯМР, наприклад, подаються згідно до рекомендацій поданих у посібнику Корнілов М.Ю., Туров А.В., Клейнпетер Е., Борсдорф Р. Ядерний і магнітний резонанс у запитаннях і відповідях. - К., І995. Усі нестандартні скорочення розшифровуються.
Обговорення експериментальних даних повинно містити опис і обговорення усіх дослідів, що дали позитивний результат. Невдалі досліди, як правило, не описуються, а в разі потреби виносяться у Додаток. Дається зв'язок власних результатів з літературними даними, обговорюються ймовірні механізми перетворень, робляться узагальнення (якщо можливо).
Висновки містять найбільш істотні нові наслідки роботи, - те, що було невідомо до виконання роботи і що розширило наші знання в галузі теоретичної і експериментальної хімії. (Але не треба вказувати число синтезованих речовин і писати прикметник "новий").
Список літератури містить перелік усіх використаних першоджерел, а також оглядів, за винятком підручників і відомих довідників ("Справочник химика", "Словарь органических соединений", каталоги Aldrich, Fluka тощо). Посилання нумеруються у тому самому порядку, як вони зустрічаються у тексті (наскрізна нумерація). Назви журналів скорочуються стандартним шляхом.
- Приклади посилань на статті в журналах:
- 14. Ильина И.Г., Иванова І.В., Потапов В.М., Хиральний акцептор електрона // Журн. орг. химии. - 1961.-Т.17, № 10.- С.2230.
- ІЗ. Gasser R.P., Richards R.E. Ion-pair formation in thallous solutions: III // Mоl. Рhys. - 1959, - Vol. 2, № 4. - P. 357-361.
Додатки можуть містити оригінали спектрів, виписки про елементний аналіз, демонстраційний матеріал до захисту (слайди, таблиці, зразки нових речовин). У цьому разі безпосередньо у дипломній роботі треба дати перелік цих матеріалів. У розділі Додатки можна навести описи невдалих дослідів.
Упорядники: д.х.н., проф. Корнілов М. Ю., д.х.н., проф. Сиромятніков В.Г.
|
